Сколько сейчас стоит кайф Йошкар-Ола:
| Название | Стоимость в сред. (в руб.) | Клад | Нашли |
|---|---|---|---|
| Бутират 100 мл. 98-99% | 1360 | Моментальный | Доступно |
| Мефедрон VHQ XXL (кристалл) 1 гр. | 3220 | Новый адрес | Предзаказ |
| Мефедрон (кристаллы) 1 гр. | 2800 | Премиум кладмен | Есть |
| Шишки марихуана (Amnesia Haze) 1 гр. | 2670 | Премиум кладмен | Ограничено |
| Кокаин (Боливия) VHQ 0,5 гр. | 5500 | Свежая загрузка | Есть |
| Альфа ПВП (кристаллы) 1 гр. | 2890 | Моментальный | В наличии |
| Марки NBOMe 3 шт. | 2080 | Надежный адрес | Ограничено |
| Микродоты LSD-25 (Premium) 2 шт. | 2260 | Моментальный | Предзаказ |
| Гашиш Ferrari (изолятор) 1 гр. | 2740 | На выбор | Много |
| Амфетамин VHQ 1 гр. | 2640 | Надежный адрес | Предзаказ |
| Кодеин 240 мл. | 32800 | Магнит | В наличии |
| Героин VHQ 0,5 гр. | 4080 | за городом | Много |
| Гашиш Ice-O-lator (Morocco) 0,5 гр. | 1540 | за городом | Предзаказ |
Але, чуваки!
Сегодня у меня история, которая сводит меня с ума. Всё началось, когда я решил поискать закладки, чтобы наширяться. Я ведь рэпер, и такие штуки - часть моей жизни. А то, что я хотел жениться на некрасивой подруге, тоже можно поставить в один ряд с наркотиками - полный пиздец!
Как вступился день, так сразу я начал делать чекушки. Окс, транки, всё, что душа пожелает. Проглотил одну пятку окса и пошёл на поиски шишек марихуаны.
Я полстраны объехал, и ничего не нашёл. Всё видимые места были вычищены. Ужас, как я был расстроен! Я же знаю, что наркотики это плохо, но они меня сводят с ума! Микс в голове, ноги сами топчутся, а без шишек не убиться...
Но вдруг, мне позвонила моя бывшая наркоманская подруга - Катя. Она сказала, что знает, где можно достать шишки! Охуеть! Я был в восторге!
Через пару часов мы встретились в старом заброшенном районе. Катя была вся на наширенной марихуане, но мне было похуй, я нуждался в шишках. Мы пошли в старый подъезд, и там нашли настоящий наркоуголок.
Знаешь, Катя была далека от идеала красоты. Но когда я её увидела в таком нарко состоянии, мне стало ясно - она стала моим роком.
Так вот, у нас была цель - найти шишки. Мы заполнили каждую комнату этого заброшенного помещения, и, братан, нашли целую тонну закладки! Мои глаза загорелись от радости.
Мы вернулись в нашу хату, опробовать наши находки. Я был так наширен, что мне было глубоко похуй на мир. Скрутили джоинт и прокурили до кончиков. Кажется, мы убились этой марихуаной...
| Но это только начало... |
Дни шли, и я постепенно начал замечать, что моя жизнь изменилась. Хотя я женился на некрасивой подруге, которая была хуже сучка, но она была моей дворянкой. Мои тексты рэпа стали круче, мои выступления жгли по-настоящему. Моя музыка была настоящим огнём, как джойнт, вжигающий в воздухе.
Новые закладки начали меня оксить до предела. Я чувствовал себя богом марихуаны. Мои песни, написанные под нарко влиянием, покоряли вершины чартов. Я стал настоящей легендой рап-игры.
Мой брат, никогда не поддаёшься и не углубляйся в эти штуки. Хотя они дают мощные крылья, но самолёт в конце концов обязательно упадёт.
А я летал в небе своей славы, упивался путишествием по миру.
Вот такая история, люди! От закладок и окса я превратился в настоящего нарко-рэпера. А моя некрасивая подруга стала моей музой и моим опорным пунктом. Жизнь рэпера - это вечеринки, кайф, но и она имеет свою тёмную сторону, которую я прекрасно знаю. Они могут либо сделать вас легендой, либо уничтожить вас навсегда.
Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!
Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!
Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!
То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!
Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.
Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.
Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!
Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.
Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!
Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...
